Щойно урожай зібрано, його в такому достатку, що здається, ніби тепер рік точно можна не переживати й не купувати, адже запасів мало би вистачити. Та от незадача, минає кілька місяців і головки всихають, проростають або вкриваються цвіллю. Тому то й треба запастись надійними способами, які рятують навіть найніжніші зубчики.
Часникова “ковдра” з воску
Цей метод просто створений, щоб часник не втрачав форму й соковитість, не залишайте його просто в сітках чи банках. Віск той матеріал, який збереже його, як панцир. Головки варто висушити кілька днів у теплому провітрюваному місці, потім розтопіть свічковий або бджолиний віск і швидко занурьте кожну головку в теплу масу. Тонкий шар застиглого воску не дає волозі виходити й не пропускає повітря. Так часник не дихає, не проростає, не сохне. У такому вигляді він спокійно долежить пів року, навіть більше.
Важливо не перегріти віск, бо інакше часник “звариться”. І не кладіть його одразу в холодильник: дайте застигнути при кімнатній температурі, а потім сховайте у прохолодне темне місце.
Другий метод зберігання часнику
Це так званий “льох у банці”. Знадобиться звичайна трилітрова банка та трохи борошна або сухої солі. Головки мають бути чисті, сухі, без жодної подряпини. На дно насипте тонкий шар борошна, покладіть кілька головок, знову присипте. І так до верху. Борошно поглинає надлишок вологи, не дає часнику пріти чи вкриватися пліснявою. Якщо ж використати сіль, ефект буде ще кращим: вона не лише сушить, а й створює середовище, у якому бактерії просто не виживають.
Так збережений часник можна тримати навіть на кухонній полиці, тільки слідкуйте, щоб там не було прямих сонячних променів.