З певного моменту врожай яблуні починає танути, плоди дрібнішати, а смак втрачає ту соковитість, яка пам’ятається з давніх часів. І тоді навіть можна задуматись: чи можливо повернути дереву ту силу, що колись була природною? Чудово те, що тут потрібно не так багато – лише одна дія, зроблена до приходу стійкого холоду. Вона має не лише практичне значення, а й певну символіку, бо дає яблуні можливість увійти в зиму підготовленою, без лишнього тягаря.

Коли листя майже опало, а гілки залишилися оголеними, видно те, що протягом літа ховалося серед зелені. Старі, висохлі, зламані чи витягнуті вбік сучки заважають молодим пагонам отримувати світло й харчування. Яблуня витрачає сили на непотрібну деревину, і це зменшує врожай. Саме тому ключовою дією є санітарне обрізання, але не радикальне, не болюче для дерева, а більш точкове.
Огляньте крону уважно, на ній все видно: гілка, яка заважає сусідній; та, що розростається всередину; стара, яка вже не дасть якісного приросту. Від них потрібно звільнити яблуню. Легким секатором видаліть тонкі сухі пагони, а товсті зріжте пилкою так, щоб не травмувати стовбур. Зрізи варто зачистити й замастити садовим варом, щоби мороз не пошкодив молоді тканини.

Яблуня після обрізання візуально стає вищою, відкритішою до світла, готовою прийняти нову весну. У неї запускається оновлення, бо життєва енергія спрямовується не на підтримку сухих гілок, а на молоді, здорові прирости. Саме вони дадуть великі, соковиті плоди. Достатньо однієї правильної осінньої дії, щоб наступного літа побачити, як яблуня відповість подякою: сильними букетами квітів, зав’яззю без пустоцвітів і плодами.
