Після закінчення сезону в абрикоси залишається мало сил. Але вони наприкінці осені й на початку зими їй потрібні, бо саме зараз визріває деревина та закладаються бруньки на наступний рік. Якщо залишити дерево без підживки, воно піде у зиму виснаженим, бруньок закладеться менше, а частина зав’язі у новому сезоні просто обсиплеться. А тому зараз варто дати абрикосі підживку зі звичайного попелу з грубки, печі чи від спалених решток рослин.
Чому попіл – ідеальне добриво
У золі багато калію й фосфору, які зміцнюють кореневу систему та підвищують морозостійкість, а також кальцію, що важливий для кісточкових культур (тому для вишні, черешні, сливи та персика теж підходить). Завдяки цьому зав’язі тримаються міцніше, а плоди менше обсипаються під час наливу. Попіл працює м’яко й довго, тому зміцнює дерево, дозволяє поступово готуватися до стійких холодів і до наступного сезону.
Як правильно вносити підживку
Почніть з пристовбурного кола: приберіть опале листя, бур’яни, суху траву й злегка розпушіть ґрунт на глибину 5-7 см. Якщо на вулиці суха погода, за день-два до підживлення пролийте землю простою водою, щоб навколо коріння було волого. На квадратний метр для дорослого дерева треба приблизно 2-3 відра води. Розпушувати та поливати необхідно всю ділянку, яка потрапляє під проєкцію крони, бо саме там залягає коріння.
Після цього можна вносити підживку. Вона може бути сухою та рідкою. Але краще поєднувати обидва варіанти, щоб ефект був довшим. Спочатку розчиніть 3 склянки попелу у 10 л теплої води та перемішайте. А потім пролийте ґрунт на відстані 30-60 см від стовбура і далі. Молодому дереву вистачає 1-2 відер. Дорослому потрібно 3-4. Через 1-2 дні після цього загорніть попіл у верхній шар ґрунту: склянка на квадратний метр.