Редакція вирішила зібрати шість новорічних страв, що готуються здавна й досі не втрачають популярності, але не як ностальгію, а як живу частину культури, яка досі працює.
Кутя
Жодна інша страва не має такого символічного навантаження. Пшениця означає життя, мак – пам’ять, мед – надію на добрий рік. Колись кутю варили не поспіхом, а уважно стежачи за зерном, щоб воно не розварилося. І сьогодні правильна кутя – не солодка каша, а стримана, збалансована страва, в якій кожен інгредієнт має свою роль.
Холодець
Його готували напередодні великих свят, бо страва вимагала часу й терпіння. Варіння тривало годинами, і в цьому був сенс – м’ясо віддавало бульйону все, що мало. Холодець не прикрашали, його цінували за чистий смак і природну густоту. На новорічному столі він був ознакою достатку й уміння господині.

Домашня ковбаса
Раніше її робили після забою свині, без спецій “на око”. Часник, перець, сіль – усе відчувалося руками. Ковбасу запікали або смажили, зберігали в смальці. Вона не була щоденною їжею, тому на Новий рік виглядала особливою, навіть урочистою.
Запечена птиця
Гуска або качка з яблуками – страва, що з’являлася на столі взимку, коли птах був найситнішим. Яблука не лише додавали кислинку, а й пом’якшували м’ясо. Запікання тривало довго, і запах наповнював дім ще задовго до вечері. Це була страва очікування.
Оселедець

Солений оселедець у різних варіаціях з’являвся на святковому столі ще тоді, коли холодильників не існувало. Його маринували, вимочували, подавали з цибулею та олією. Простота цієї страви завжди врівноважувала важкі м’ясні наїдки.
Пироги та короваї
Випічка завершувала стіл, це як десерт нині, але раніше були: пироги з капустою, маком, повидлом або сиром пекли напередодні, часто всією родиною. Тісто замішували мовчки або з молитвою, бо вірили, що настрій переходить у хліб.
