Наші пухнасті улюбленці в багато дечому обганяють господарів. Зокрема, набагато краще ніж люди чують, розрізняють запахи та й фізично краще розвиненіші. А от із зором котам не пощастило.
Вони дивляться на світ дихроматично – тобто розрізняють синій, сірий та жовтий відтінки в дещо приглушеній гамі. Натомість червоний, зелений та помаранчевий видається нашим муркотилам тьмяним і сірим.
Але це не стає на заваді тваринам гарно орієнтуватися за умови слабкого освітлення. Вони ще й до всього розрізняють ультрафіолет, чого жодній людині досягнути поки що не вдалося. До речі, саме завдяки цьому у тваринок теж присутня яскравість в очах, але вона зовсім не така, як людська.
Отже, в зоровому сприйнятті котів переважають сірі тони, але в сутінках вони бачать десь у 6-8 разів краще за своїх хазяїв, бо мають тапетум – шар, що відбиває світло. Тому здатні полювати в суцільній темені. В їхніх очах палички переважають над колбочками. Це надає можливість ідеально орієнтуватися у сутінках, коли людині це зробити набагато важче.
Ще однією особливістю котячого зору є короткозорість. Муркотуха ідеально бачить предмети на відстані до пів метра. А ті, що далі, сприймаються кішечкою дещо розмитими.
Отже, наші чотирилапі друзі не бачать світ у чорно-білих тонах. Але кольори не такі яскраві, якими їх сприймає людське око. Червоні чи рожеві квіти хвостику покажуться сірими або коричневими.
Яскраво-зелена травичка в їхніх очах виглядатиме як щось сіро-блакитне. Небо буде теж блакитним, але зовсім не таким насиченим, як видається нам. А тепле сонячне світло покажеться їм білим та набагато холоднішим.