Такий спосіб удобрення ґрунту використовують городники, тому можна сміливо використовувати. Коли сухі лусочки потрапляють у землю, вони поступово перегнивають, розпушують ґрунт та роблять його менш збитим. Корінню легше дихати, вода не стоїть грудкою, а просочується рівномірно.
У лушпинні є компоненти, які не дають грибкам і частинам ґрунтових шкідників з’являтися й розвиватися. Хоча зазвичай треба для цього хімія, яка не тільки знищує інфекції, але й робить самі плоди не надто якісними, тому лушпиння в цій історії, як підтримка балансу. Земля стане “живішою”, без особливих агро засобів. Розсада після такої добавки менше хворіє і швидше приживається після пересадки.
Суху шкірку зручно збирати всю зиму, місця вона займає мало, псуватися не буде. Навесні жменю подрібненого лушпиння покладіть у лунку перед посадкою картоплі, томатів, перцю або капусти. Можна змішати з компостом чи просто присипати зверху грядку й злегка заробити в ґрунт сапкою. Під ягідні кущі, лушпиння теж чудово підходить, бо земля довше тримає вологу й не береться твердою кіркою.
Є ще один плюс, про який згадують не всі, запах цибулі в ґрунті не до вподоби частині комах. Не захист на сто відсотків, але додатковий бар’єр без витрат і ризику для врожаю, бо вони просто лякаються того аромату. Тож як бачите, функції лушпиння цибулі не лише підживлюють, але й працюють як охорона.
Навіть чудно буде, як те що зазвичай летіло у мусорне відро, почне працювати на користь городу та саду. Це непомітно покращить результат, тобто сам урожай сезон за сезоном.