Не треба гнатися за ексклюзивом, якщо хочете гарантований урожай. Тут потрібні сорти-“термінатори”. Ми відібрали два, які витягнуть сезон, навіть якщо небо забуде про дощ або сонце сховається на місяць.
Сорт “Кібіц”

Це ультрарання сливка, яка ніби створена для нашого нестабільного клімату. Він не витягується в розсаді. Навіть якщо через холод ви перетримаєте його на підвіконні, він не перетвориться на кволу рослину. Кібіц формує кущ такого розміру, що його навіть підв’язувати не обов’язково (хоча ми радимо, щоб плоди не лежали на сирій землі). Це той сорт, який висаджуєш і забуваєш. Він просто робить росте, поки рятуєте інші рослини.
Другий сорт
Цей сорт, як привіт із тих часів, коли помідори мали смак помідорів, а не пластику. Якщо липень обіцяє бути пекельним, то сорт “Волгоградський” стане вашим порятунком. Корені у нього йдуть глибоко й також він бере вологу з нижніх шарів ґрунту не чекаючи поливу. Щодо плодів, то е класика. Червоні, округлі, м’ясисті. А ще він не боїться сонячних опіків. Листя достатньо густе, щоб прикривати плоди, як парасолька. Цей сорт запізнілий, він підхоплює естафету, коли ранні сорти вже відходять.

Не робіть ставку на один сорт, яким би крутим він не був. Погода зараз достатньо примхлива. Тож посадіть менше кущів “Кібіца” для раннього врожаю і більше “Волгоградського” для основного збору та консервації. Це ваша страховка. Навіть якщо червень буде крижаним, а серпень, як у пустелі Сахара, без помідорів точно не залишитесь. Записуйте чи зберігайте ці сорти, якщо бажаєте не даремно посадити город.
