Попіл – це чисте, натуральне та безплатне добриво. Важко знайти господаря, який би його не використовував. Але деревна зола, як і будь-яка підживка, не є універсальною для всіх рослин.
Хоча попіл дійсно багатий на калій, кальці, фосфор та купу інших корисних мікроелементів, він також є лугом. Тому рослинам, які люблять кислий ґрунт, зола не підходить. У першу чергу в саду.
Лохина
Вона максимально несумісна з попелом. Лохині подобається дуже кислий ґрунт. Десь 3.5-4.5. Для розуміння ґрунт з нормальною кислотністю має pH приблизно 6.5-7.3. Тобто це значно менше.
Якщо сипнути під кущ попелу, то він почне розкислювати землю. Здається, що дали поживні речовини, але коріння лохини їх просто перестане засвоювати. У результаті листя бліде, а ягід немає.
Хвойні
Туї, ялини, сосни, ялівці та більшість інших хвойних не настільки люблять кислий ґрунт, як лохина. Але все одно їм більше подобається саме кисле середовище, а не лужне.
Хоча на початку весни дати трішки золи хвойним можна, особливо якщо земля дуже кисла. Але не надто багато, бо якщо ґрунт стане лужним чи міститиме забагато кальцію, то хвойним це не сподобається.
Магнолія
Красива, але досить примхлива. Їй обов’язково треба слабокисла та дуже родюча земля. Якщо з останнім попіл ще допоможе, то ось слабокисле середовище він просто прибере.
У нормальному, а тим паче лужному ґрунті магнолія банально гірше засвоюватиме магній та залізо. У результаті її листя жовтітиме. Цвітіння також або буде гіршим, або його не буде взагалі.
Рододендрони та азалії
Їх часто висаджують поруч з деревами, щоб були гарні композиції. Але по факту вони такі ж, як лохина, у вимогах. І тому навіть невелика жменя попелу може їх не підживити, а призвести до опадання листя.
Якщо городині кальцій потрібен, щоб не було вершинної гнилі, то рододендрони та азалії його надлишку просто не переносять. А в золі дуже багато! Залежно від виду деревини буває від 10 до 50%.