Коли весна “на повну” приходить на наші грядки, кожен садівник починає робити все можливе, аби отримати повні кошики соковитої і солодкої полуниці. Здається, рецепт успіху простий: більше добрив — більше ягід. Ми несемо на грядки все найкраще: і перегній, і попіл, і те, що порадили в магазині. Але полуниця — дама примхлива. Замість вдячності вона може видати купу зеленого листя без ягід.
Помилки у догляді за полуницею
Якщо врожайність падає, а ягоди стають дрібними або несолодкими, скоріш за все, ви припустилися однієї з цих трьох типових помилок. Надлишок азоту — це найпоширеніша пастка. Азотні добрива, як от курячий послід, гній чи сечовина, чудові ранньою весною, коли кущику треба наростити зелену масу. Але як тільки з’явилися перші квіти — стоп!
Сухе підживлення теж може стати проблемою. Часто ми просто розсипаємо гранули добрив або попіл прямо по кущах чи під корінь, сподіваючись на дощ. Полуниця має дуже ніжне коріння, яке розташоване майже на поверхні. Концентровані добрива, потрапляючи на суху землю або, що ще гірше, на саме листя, викликають хімічні опіки.
Попіл — це чудове джерело калію, який робить полуницю солодкою. Але багато хто робить помилку, змішуючи його з азотними добривами або засипаючи ним грядку занадто щедро без міри. Попіл — це луг. Якщо ваша земля і так не кисла, надлишок попелу може заблокувати доступ інших елементів до коріння. Крім того, попіл не можна давати одночасно з гноєм — вони нейтралізують дію один одного, виділяючи аміак, який просто вивітрюється в повітря.