Перший у списку – легендарний “Кавілі”. Це ультраранній партенокарпічний гібрид, який не потребує бджіл для запилення. Величезний плюс для тих, чиї дачі розташовані в низинах або регіонах із дощовим червнем, коли комахи просто не літають.
Чому він має бути на городі:
- М’якоть у нього біла, дуже щільна, але при цьому ніжна. Під час смаження кружальцями він не випускає зайву воду, тому кляр тримається міцно, а не сповзає “соплями”.
- Якщо вчасно знімати плоди довжиною 15-20 см, кущ буде зав’язувати нові кабачки до перших приморозків.
- Він практично не хворіє на борошнисту росу – головний ворог кабачкових посадок у серпні.
Другий фаворит, який обожнюють господині за естетику та смак – “Чаклун”. Це сорт вітчизняної селекції, який ідеально адаптований до наших температурних гойдалок. Його особливість у формі: він схожий на булаву, звужений біля плодоніжки.
Для оладок “Чаклун” – номер один. Його м’якоть має кремовий відтінок і солодкуватий присмак. При натиранні на тертці, він дає рівно стільки соку, скільки потрібно, щоб тісто не “попливло”. У консервації цей кабачок тримається як огірок – залишається хрустким навіть після стерилізації, не розвалюється в маринаді.
Закриває трійку лідерів темний красень “Цукеша”. Це класичний цукіні з темно-зеленою, майже чорною шкіркою. Якщо любите готувати овочеві рагу або соте, цей сорт – поза конкуренцією.
Його можна не чистити навіть у зрілому стані. Шкірка настільки тонка, що повністю розм’якшується під час тушкування, зберігаючи при цьому цілісність шматочків. Ще він може лежати в прохолодному місці тижнями, не втрачаючи пружності. Навіть якщо пропустили час збору і кабачок виріс до розмірів кабана, всередині не знайдете величезного насіння.