Листова земля – це найкращий розпушувач для важких суглинків і чудовий утримувач вологи для піщаних ґрунтів. Крім того, це ідеальне середовище для розмноження корисних грибків та мікроорганізмів, які пригнічують погану мікрофлору в землі.
Не відмовляйтеся від компостування листя, бо класична яма займає місце, виглядає неохайно і потребує постійного перелопачування. Адже метод із чорними мішками позбавляє цих проблем.

Купіть саме щільні чорні мішки об’ємом від 100 літрів. Чорний колір притягує сонячне проміння, що прискорює нагрівання вмісту та роботу бактерій навіть у прохолодні дні. Згребіть листя після дощу або добре зволожте його зі шланга. Сухе листя не перегниє – воно просто законсервується. Найкраще підходять липа, береза, клен та плодові дерева. Листя дуба та горіха містить багато танінів, тому воно перегниває вдвічі довше (його краще компостувати окремо).
Набийте мішки щільно, але не до самого верху. Зробіть у стінках 5-10 проколів вилами або ножем. Без доступу кисню замість перегною отримаєте гнилий силос із неприємним запахом.
Якщо ви закладете листя у жовтні-листопаді, то вже до травня отримаєте так званий “молодий перегній”. Це ще не однорідна земля, у ньому видно скелети листків, але це найкращий мульчувальний матеріал для малини, полуниці та троянд. Така мульча тримає вологу, не дає рости бур’янам і поступово віддає живлення рослинам.

Якщо залишити мішки на рік, до наступної осені ви отримаєте розсипчастий, темний і неймовірно запашний листовий перегній. Його можна сміливо додавати у лунки при посадці розсади або змішувати із землею для кімнатних квітів.
Куди подіти мішки взимку
Мішки мають стояти на землі в самому затишному кутку саду, де їх припорошить снігом. Контакт із землею через проколи дозволить черв’якам та ґрунтовим бактеріям “зайти в гості” до вашого мішка, що пришвидшить процес у рази.
