В основному сучасні сухі шампуні у балончиках – це фактично модифікований крохмаль з ароматизаторами за чималі гроші. Наші бабусі знали це ще пів століття тому, використовуючи борошно як “порошковий очищувач”. Воно дрібнодисперсне і може витягувати шкірне сало без контакту з водою.
Якщо часу на повноцінне миття та сушіння немає, волосся розділяли на пробори та присипали коріння невеликою кількістю борошна.
- Потрібно було зачекати 2-3 хвилини, щоб борошно подіяло й ввібрало жир.
- Далі починався найвідповідальніший етап – ретельне вичісування густим гребінцем.
Результат: волосся ставало матовим, свіжим і отримувало неймовірний прикореневий об’єм, якого важко досягти навіть сучасними стайлінгами. Проте у цього методу була одна умова – він ідеально підходив лише білявкам. Шатенкам і брюнеткам доводилося бути обережнішими, щоб на волоссі не залишився ефект сивини.
А от коли волосся потребувало ґрунтовного очищення, а шампуню не було під рукою, готували спеціальний розчин. Пару столових ложок борошна розводили теплою (не гарячою!) водою до консистенції рідкої сметани.
Тут діє проста фізика: борошно містить клейковину, яка зв’язує бруд, та дрібні частинки, що діють як м’який пілінг. Суміш наносили на вологі корені, масажували та змивали великою кількістю води. Тільки важливо, щоб вода не була гарячою. Якщо помилитися з температурою, білок у борошні просто “завариться”, і вимивати тісто з пасом доведеться годинами.
Якщо ви вирішите повторити цей досвід сьогодні, обирайте житнє або нутове борошно замість пшеничного вищого ґатунку. У них менше клейковини, тому вони легше вимиваються. Пшеничне ж борошно краще використовувати як сухий засіб – насипали, зачекали, вичесали. Це ідеальний спосіб освіжити зачіску, якщо вимкнули воду або перебуваєте в дорозі.