Зазвичай власникам одного-єдиного житла можна не турбуватися – через борг за комуналку з житлоплощі не виселять. Але є певні нюанси. Так, у 2026 році встановлено граничні межі боргу – 20 мінімальних зарплат.
Якщо завинили за комірне більше, ніж 150 тисяч гривень, справу можуть передати до суду. І вже він вирішуватиме долю вашої нерухомості. Самі комунальники не мають повноважень виселяти злісних неплатників за воду, світло, газ й опалення.
Але їхні юристи можуть сміливо позиватися до суду. Якщо буде відповідне рішення, то виконавча служба має розпочати процес стягнення. В особливій зоні ризику перебувають ті, хто придбав квадратні метри в іпотеку або заклав свої квартиру чи будинок у банку.

А якщо житло не є предметом застави та є єдиною власністю людини, то суд зазвичай не ухвалює подібного рішення. Бо єдине житло захищається державою. Додатково існує захист для пенсіонерів, малозабезпечених та людей з інвалідністю.
У кожному конкретному випадку суд розглядає справу та ухвалює відповідне рішення. Зазвичай боржнику надається можливість реструктуризації боргу та погашення заборгованості частинами у визначений проміжок часу.

Також можна оформити субсидію, аби зменшити фінансове навантаження. Тож якщо отримали попередження, не сидіть, склавши руки, а починайте діяти. Спочатку поспілкуйтеся з постачальником послуг, далі зверніться до юриста, який підтримуватиме вас у суді.
Аби не залишитися на вулиці через борги за комуналку, перевірте документи на нерухомість й оформте право власності за потреби. Постарайтеся не доводити справу до суду, домовившись із постачальником про реструктуризацію боргу, розбивши його на декілька частин.
Обов’язково підпишіть відповідний договір про поетапне погашення боргу. У такому разі, якщо справа дійде до суду, зможете пред’явити цей документ, і рішення про виселення гарантовано не буде прийнято.
