Верховна Рада півтора року тому ухвалила законопроєкт, згідно з яким перехід на літній час не повинен відбуватися, а зимовий час має залишитися як основний. Але президентом він так і не був підписаний, тож допоки продовжуємо ділити час на зимовий та літній.
Як і в попередні роки, в 2026-му в останню неділю березня о 3-й годині маємо перевести годинники на 1 годину вперед, а значить, спатимемо в цей вихідний день трішки менше. Перехід на зимовий час, якщо нічого не зміниться, відбуватиметься 26 жовтня.
У липні мине 2 роки відтоді, як парламент ухвалив подібний закон, але він не набув чинності й досі без підпису першої особи в державі. Тож часовий пояс GMT +2 поки не може стати цілорічним.
Тим часом світ усе більше переконується, що подібне намагання зекономити практично не дає ефективності. Натомість дуже сильно впливає на людей психологічно. Цій традиції переводити стрілки годинника двічі на рік уже більш як сотня років.
Раніше й справді за рахунок збільшення світового дня відчувалася значна економія електроенергії через зимовий та літній час. Нині електроприладів з’явилося стільки, що переведення стрілок годинника ні на що не впливає. Тож багато країн замислюються про відмову від подібної практики.
Натомість хронобіологи відзначають складнощі в адаптації людей до нового часу. Можливо, молодий здоровий організм і не відчує зміни часу на 1 годину. Натомість люди з проблемним здоров’ям неабияк потерпають від зміни біологічних ритмів.
Статистика свідчить, що в перший тиждень після зміни часу з зимового на літній і навпаки фіксується набагато більше аварій на дорогах та травм на виробництві, бо громадяни страждають на тимчасову втрату концентрації уваги. То, можливо, є нагальна необхідність відмовитися від цієї застарілої норми?