Щойно листя берези почне жовтішати, починайте готуватися до садіння озимої цибулі. Оберіть ділянку на сонячному місці. Зважте, що ґрунт не повинен бути кислим. Розпушіть його та здобріть компостом.
Аби підвищити вміст калію у ґрунті, можете скористатися деревним попелом. Знадобиться по 2 склянки добрива на кожен квадратний метр ділянки. Для зимової посадки це дуже необхідний елемент. Він допоможе озимині наростити величенькі цибулини, щойно на дворі з’являться перші весняні сонячні промені.

Зробіть борозенки завглибшки 5 см. Відступайте між рядами на 15-25 см. Оберіть сіянку до 1 см в діаметрі. Але садити поки не поспішайте. Якщо висадите занадто рано, допоки відносно тепло, цибулини можуть прорости ще восени, а під час зими загинуть.
Якщо ж затримаєтеся довше, ніж потрібно, голівки цибулі не встигнуть укорінитися до морозів, і результат з урожаєм теж буде невтішним. Хочете не прогадати з посадкою? Тоді стежте за листям берези.
Щойно побачите, як воно почало осипатися, знайте – настав час “Х”. Коли ці тендітні дерева залишаться голими, виходьте на город і втикайте сіянку на підготовлену грядку. Можете бути певні – на дворі стоїть оптимальна температура для вкорінення.
Листя з берези осипається, коли надворі температура складає +5-7 градусів. А це те, що нам потрібно. Наші пращури орієнтувалися за Місячним календарем і висаджували озиму цибулю після 14 жовтня.
Цибулини викладайте на відстані 6-12 см одна від одної. Засипте їх сухою землею, не поливаючи. Легенько утрамбуйте. Згодом, коли встановляться стабільні морози, накриєте грядку з цибулею хвойним гіллям чи опалим листям.
