Перше та найголовніше правило використання попелу – перевірка кислотності ґрунту. Але його зазвичай ігнорують, кидаючи просто на око. Це неправильно, бо зола підлужує землю. Якщо вона занадто кисла – це навіть добре. А от нормальному чи вже трохи лужному ґрунту попіл не треба, бо це погіршить ріст рослин.
Найдешевший спосіб перевірки кислотності землі – смужки-тестери. Вони дуже зручні та працюють швидко. Але це не найкращий варіант, бо смужки показують все тільки приблизно. Тобто з певною похибкою ви знатимете, що тут у вас приблизно нормальний ґрунт, в іншому місці – закислений, в третьому – лужний.
Якщо хочете знати точніше, то краще купувати електронні тестери. Коштують вони не набагато дорожче, але дають точніші результати. А трохи просунутіші моделі можуть вимірювати не лише кислотність, а також інші параметри, як вологість та температура. Тобто з ними ще й можна буде налаштувати режим поливу.
Власне, дозу попелу треба вибирати залежно від кислотності. Якщо ґрунт нормальний чи трохи лужний, тоді замість попелу краще брати сульфат чи монофосфат калію, а також компост або перегній. Якщо слабокисла земля, можете брати 100-150 г попелу на квадратний метр, кисліша – 200-300 г на ту ж площу.
Але якщо рослини люблять кислий ґрунт, як лохина чи гортензія, то попіл теж не давайте. Там взагалі краще кидати кислий торф та робити мульчу з хвої, яка підкислює землю. І навіть якщо використовуєте золу, то рівномірно сипте її по грядках, а не прямо під корінь. У лунки можна додавати жменю, змішану з землею.
Друге важливе правило – не змішувати попіл з азотними добривами. І те, і друге рослинам потрібно. Але якщо дати одночасно, то частина добрив просто втратиться через хімічні процеси. Краще розводити ці підживки по часу хоча б на 7-10 днів. І протягом сезону попіл давайте максимум 2 рази, а краще лише раз.