Коли ми облаштовуємо ділянку біля новозбудованого чи щойно відремонтованого будинку, хочеться, щоб зелень була повсюди. Квіти під вікнами, розлоге дерево для тіні та густий чагарник, щоб закритися від сусідів — здається, це ідеальний план. Але в рослинному світі є справжні “водохлеби” з агресивним характером. Вони настільки активно шукають воду, що здатні осушити ґрунт під фундаментом, спричинити його просідання або навіть пробити корінням бетон.
Рослини, які витягують з ґрунту вологу
Береза — символ ніжності та затишку, але для фундаменту це справжній ворог. У неї дуже потужна і розгалужена коренева система, яка працює як потужний насос. Доросла береза за добу може витягнути з ґрунту понад 200 літрів води. Якщо вона росте ближче ніж за 5-7 метрів від будинку, земля під фундаментом пересихає і стискається. Це призводить до нерівномірного просідання споруди, через що на стінах з’являються тріщини.

Ми обожнюємо бузок за його аромат і пишне цвітіння навесні. Але садити його впритул до вимощення навколо будинку — погана ідея. Корені бузку не йдуть глибоко в землю, вони розповзаються вшир, шукаючи найменші щілини, де накопичується волога. Якщо фундамент має мікротріщини, коріння бузку обов’язково туди залізе. Розростаючись, воно діє як важіль, розширюючи розколини та руйнуючи бетонну конструкцію.

Плющ здається ідеальним варіантом, щоб закрити стареньку стіну чи додати будинку “англійського” стилю. Але за цією естетикою ховається велика загроза. Плющ чіпляється за стіни дрібними “корінцями-присосками”. По-перше, він створює під своїм листям постійну вогкість, через що стіни починають вкриватись пліснявою. По-друге, його коріння біля основи будинку настільки жадібно висмоктує вологу, що ґрунт стає пухким і нестабільним.
