Лаванді для нормального зростання потрібні бідні, сухі та добре дреновані ділянки на клумбі. Забагато добрив чи води можуть призвести до неприємностей, і декоративний кущ просто розвалиться.
Якщо висадити лаванду у занадто поживний ґрунт, пагони почнуть витягуватися. Оскільки вони будуть довгими й дуже ніжними та вчасно не здерев’яніють, кущ може розвалитися. Тож не бажано на лавандовій плантації вносити компост або гній. А якщо сталася прикрість, пересадіть квітку туди, де є легка піщана земля.
Від надлишку вологи з лавандою теж може статися це неподобство. Гілки почнуть чорніти біля основи, а листочки жовтітимуть. Отже, старайтеся не поливати рослину занадто часто, особливо, якщо нещодавно пройшов дощ. А ще забезпечте потужним дренажем.
Якщо довго не обрізати кущ, то старі гілки поступово дерев’янітимуть усе більше, а серединка навпаки спорожніє. Від цього рослина розвалиться. Тож візьміть за правило проводити щорічну обрізку лаванди по завершенні цвітіння. Пагони зменшуйте десь на третину.
Розчахнутися гілки квітки можуть і після лютої зими, коли її завалить великою кількістю снігу. Тож рано навесні слід оглянути стан лавандового кущика, зрізати пошкоджені пагони, а решту підв’язати шпагатом докупи.
Лаванда – рослина сонцелюбна. Якщо їй бракуватиме сонячного проміння, пагони будуть слабшати, й кущ у підсумку здатен розвалитися. Тому доведеться пересадити квітку на сонячне місце, де відсутній затінок.