Болгарський перець — це той ще “розкішник” на городі: йому потрібне сонце, багато води та меню, як у дорогому ресторані. Можна посадити найкращий сорт, але якщо змусити рослину сидіти на “дієті”, замість соковитих і товстостінних плодів ви отримаєте дрібні та сухуваті. Секрет великого перцю полягає не в кількості добрив, а в їхньому вчасному внесенні.
Добриво для болгарського перцю
Щоб кущі не били байдики, а перетворилися на конвеєр із великих перців, варто спробувати просту схему підживлення, в основі якої звичайний попіл і курячий послід. Перші два тижні після висадки перець “обживається” на новому місці. Як тільки ви помітили, що верхівка стала яскраво-зеленою і кущ пішов у ріст, йому потрібен азот. Це база, без якої не буде потужного скелета, здатного витримати вагу плодів.
Найкраще працює настій курячого посліду. Він дуже концентрований, тому будьте обережні. Одну частину посліду заливаємо 20 частинами води. Даємо настоятися декілька днів у теплому кутку городу. Під кожен кущ виливаємо по літру розчину, обов’язково попередньо поливши грядку чистою водою.
Коли на перці з’являються перші “дзвоники” квітів, потреби рослини різко змінюються. Азот тепер може тільки зашкодити — кущ стане величезним, як дуб, а перців на ньому не буде. Зараз час для калію та фосфору.
Деревний попіл — це ідеальне джерело калію, який робить перець солодким і щільним. Склянку попелу розмішуємо у відрі води. Можна не настоювати — просто розмішали й полили.