Звісно, Олег не може пройти мимо Театру дес Вестенс, з яким пов’язано чимало його виступів. Тут він співав партію Жана Вальжана у “Знедолених”. Виходив на сцену 380 разів. Це було у 2003-2004 роках.
Мешкав він тоді неподалік театру, і це було дуже зручно, адже вистави давалися щодня, окрім понеділка, а у вихідні взагалі двічі на день. Пробувався співак і на інший відомий мюзикл “Танець вампіра”, але його не затвердили на цю роль.
Натомість він грав у мюзиклі “Нотр дам де Парі” на Потсдамер Платц. Якщо перший театр нагадував знаменитості Бродвей, то на цій площі неначе потрапляєш у Нью-Йорк з його хмарочосами.
Тут же можна побачити алею німецьких та австрійських зірок та відомий зал, де проводиться кінофестиваль Берлінале. Звісно, прогулянка Берліном для Олега Винника не обходиться без відвідин головної пам’ятки столиці – Бранденбурзьких воріт.
Саме за ними колись розташовувалася берлінська стіна, що ділила німецьку столицю на дві частини – західну та східну. Тепер Олег мешкає у колишній НДР, а щоденні пробіжки проводить у ФРН.
Поласувати курячими ніжками українець навідується до ресторану “Гуд френдс”. Винник переконаний, що на Кантштрасе готують найсмачнішу курятину за кантонськими рецептами.
А якщо хочеться поласувати італійським морозивом, то слід повернутися на Потсдамер Платц. У торговому центрі “Аркаден” воно найсмачніше. Та й асортимент доволі пристойний.
