Політичний шлях Святослава Вакарчука виявився доволі заплутаним та витіюватим. Цього вже майже ніхто не пам’ятає, але артист у 90-их роках під час президентських перегонів їздив країною з туром на підтримку кандидатури Леоніда Кравчука.
У 2004-му під час Помаранчевої революції весь майдан співав пісню “ОЕ” “Вставай”, яка стала негласним гімном передової частини українців. Саме на цій хвилі Святослав і потрапив уперше до парламенту за списками партії “Наша Україна – Народна самооборона”.
Та перебував у будівлі під куполом лише 1 рік, а потім усе покинув. Але відповідних висновків так і не зробив. Тож у 2019-му став на чолі партії “Голос”. За рік Вакарчук знову склав депутатські повноваження, обезголовивши своїх підлеглих і передавши головування Кірі Рудик.
Та музикант заявив, що “виконав свою місію”. І хоч у фракції “Голос” перебувало всього зо два десятки нардепів, між ними відразу почалися чвари за лідерство, й відбувся розкол на 2 групи. Навіть Сергій Притула був готовий замінити колегу по шоубізу у кріслі боса, та не склалося.
Врешті у 2024 році Святослав втямив, що політика – то не його парафія. Тож заявив, що більше не збирається балотуватися ні в депутати, ні в президенти. Мовляв, уже двічі не вдалося виправдати очікування людей, які довірили йому свої голоси. Тому повертатися до політичного життя країни Вакарчук не планує. А свої походи в народні обранці музикант назвав “великою помилкою”.
Він планував стати народним депутатом, щоб допомагати людям, але багато хто з тих, що голосували за нього, уособлено вклали у кандидата свої мрії та бажання, далекі від реальності.