Андрій Кузьменко та Світлана Бабійчук навчалися в паралельних класах однієї школи у Новояворівську. Але попервах їхні шляхи не перетиналися. А от брат Людмили Барчішин, яка була на рік молодшою, навчався з майбутньою зіркою в одному класі. До того ж їхні сім’ї мешкали в сусідніх під’їздах, тому вони частенько тусувалися разом.
Це й було перше юнацьке кохання Скрябіна. Хлопчина завжди носив на плечі величезну магнітолу “Океан”. Підлітки збиралися в якомусь із під’їздів та слухали музику. Звісно, сусідам подібне не подобалося, тож частенько виникали сварки.
Коли Андрій поїхав вчитися на стоматолога до Петрозаводська, їхні стосунки зійшли нанівець. Та, видно, музикант ще у 10 класі захопився іншою дівчиною, просто Людмила про це не знала.
Світлана вперше побачила молодика з двокасетником на плечі, коли визирнула у вікно своєї квартири. Ця картинка чомусь закарбувалася у пам’яті на все життя. Дівчина їздила до Львова на підготовчі курси, а Кузьма відшукував її у вагоні електрички, сідав навпроти, й вони балакали.
Лише згодом Бабійчук дізналася, що то були не випадкові зустрічі, а юнак спеціально підлаштовував свій графік репетицій під її поїздки, аби тільки зустрітися. Вони довгий час листувалися, але бачилися дуже рідко.
Врешті терпець дівчині урвався. Вона поставила коханому ультиматум: або він одружується з нею, або вони розстаються. І виставила дедлайн. Скрябін подзвонив у двері за 5 хвилин до визначеного часу Х. Вони пішли до РАЦСу. А свідком став знайомий, якого зустріли дорогою.