Хореографиня Ілона Гвоздьова, тікаючи від війни, вивезла дітей до Італії, і якийсь час провела в цій країні. З одного боку їй припала до вподоби ця старовинна країна. Але з іншого було дуже складно пристосуватися до чужорідного менталітету.
Вони поселилися в родині з трьома собаками. І наче ставлення до українців з боку місцевих і хороше, але все одно Ілона почувалася тут чужою. До людей, які розмовляють не італійською, а англійською мовою, тут ставляться трішки упереджено.
Італійці виявилися затятими бюрократами. Зустрічають дуже привітно, обіцяють усе зробити, але щоразу процес затягується і не на день-два, а, буває, й на тижні.
Ситуація на дорогах Гвоздьову теж шокувала. Люди на велосипедах й мотоциклах вважають себе привілейованими учасниками руху й вимагають, щоб їм поступалися. З паркуванням у Римі й інших містах величезна проблема. Доводилося залишати автівку у передмісті й далі користуватися громадським транспортом.
Втрапила танцівниця у в халепу на платній трасі. Вона сплатила за проїзд, шлагбаум відкрився, але талончик автомат не видав. Дівчина подумала, що все гаразд і рушила. Та на наступному пропускному пункті в неї стали вимагати квитанцію про оплату, якої в Ілони не було.
У підсумку українка отримала штраф у 76 євро. І тільки її друзям вдалося довести, що вона проїхала не весь шлях безплатно, а лише частину, то його скинули до 27 євро.
Двомісячне перебування в Італії обійшлося родині Гвоздьової близько 90 тисяч гривень, включно з дорогою, купівлею одягу та їжі. Ілона вважає, що це доволі непогано. Щоправда, їй не довелося сплачувати за проживання. Італійська родина, де вони зупинилися, ще й годувала їх і влаштовувала для дітей різні цікаві походеньки. Таким чином удалося зекономити десь половину грошей.