Подружжя Мірошниченків давно виношувало намір взяти на виховання сироту, оскільки певні, що діти не мають жити в умовах сиротинця. Навіть гарний будинок, хороша їжа і добрі вихователі не здатні замінити малюку сім’ю. Це не життя, а існування за графіком. Інні лікарі довгий час казали, що вона не матиме дітей. Тож жінка була морально готова до усиновлення чужої дитини.
Та в родині народилося двоє власних дітлахів, тож Мірошниченки попервах були зайняті саме ними. А коли Тімур побачив кадри, як маленьке хлоп’я самотужки переходить україно-польський кордон і плаче, його просто порвало. Він втямив, що ситуація з такими дітьми тільки поширюватиметься. І вони з Інною почали робити конкретні кроки в цьому напрямку.
На шляху до мети довелося здолати купу бюрократичних перепон. Прийшлося зібрати цілий стос документів, які треба замовляти, чекати, потім йти отримувати. Хотіли зробити це через Дію. Та минуло 2 тижні й ніхто не відгукнувся. Стало зрозуміло, що звернення подібного плану не доходять до чиновників.
Отже, довелося збирати документи по інстанціях і нести їх у районну службу сім’ї, дітей та молоді, де родину поставили на облік як кандидатів на усиновлювачів і відправили на медкомісію. Окрім цього спеціальна комісія навідується додому задля перевірки житлових умов. Після цього слід пройти курси усиновлювачів, які тривають 10 тижнів. Запрошення на них слід дуже довго чекати.
Ситуація максимально затягувалася у часі. Урешті на руках у батьків з’явився сертифікат. Склалося враження, що держава не зацікавлена в усиновленні дітей. Тімур певен, що обсяги грошей, які крутяться у цій сфері, не поступаються обертам у наркоторгівлі чи проституції. Щоб стати у чергу на здорову дитину, вимагають 50 тис.євро.
Звісно, Мірошниченкам подібну оборудку не пропонували, оскільки публічні люди відразу б це оприлюднили на широкий загал. Але Інні в мережі писали сотні людей, розповідаючи про подібну практику.
Держава виділяє колосальні гроші на утримання дітей-сиріт, а по факту ці бідолашки навіть банана ніколи не бачили, а яблуком смакують лише на свята. Тімур наголосив, що з цієї вертикалі до дитини надходять лише копійки з тисяч, що виділяються на її утримання.
За кожне захворювання малятка держава доплачує окремі гроші. Тому в закладах намагаються приписати чимало різних болячок. З одного боку отримують додаткові гроші, з іншого відсікають шлях до усиновлення, бо більшість людей хочуть узяти здорове малятко.
Ще однією корупційною схемою є існування будинків дитячого типу. За кожним може бути вписана хоч сотня дітей, а в природі такого закладу взагалі не існує. Під час перевірки швиденько привозять годованців і показують їх перевіряльникам. Згодом повертають назад у дитбудинок.