Головні ролі у мінісеріалі “Код кохання” дісталися Наталії Бабенко та Андрію Ісаєнку. За сюжетом, Вероніка Левченко нападає на слід віртуозного кіберзлочинця Андрія Мірошника.
Згодом з’ясовується, що пара раніше познайомилася за нестандартних обставин. Донька програміста-віртуоза загубилася в парку, а поліціянтка випадково натрапила на дитину й повернула додому.
Попри те, що Вероніка є поборником правди й блискуче розкриває найтяжчі злочини у сфері ІТ, свого брата дівчина упустила. Він спілкується не з тими людьми, а потім і взагалі його підставляють, змушуючи доставити посилку з забороненими речовинами.
Левченко опиняється між двох вогнів. З одного боку має заарештувати Мірошника, з іншого – той пропонує на знак подяки за врятовану доньку визволити родича за умови, що вона дасть можливість чоловіку з дитиною втекти від правосуддя.
Комп’ютерник ставить жорсткі умови – допоки триватиме операція, Левченко має перебувати в його будинку, граючи роль няні дівчинки. Звісно, Вероніка всіма силами намагається продовжувати розслідування, хоча руки у неї зв’язані.
Та тут стається непередбачуване – молоді люди закохуються одне в одного. І це лише ускладнює їхню задачу. До всього зрада близького родича слідчої не сприяє швидкому залагодженню справи.
Серіал “Код кохання” дивишся на одному диханні й постійно співчуваєш головним героям, які наражаються на все нові й нові перепони. До того ж попри романтичне почуття, що виникло між ними, обоє не до кінця довіряють одне одному, адже до цього жили практично в різних світах.