Колись перспективний актор, чиє прізвище було символом поваги до української культури та театру, ще у 2021 році вирушив за океан — у пошуках нового життя в Сполучених Штатах. І коли почалося широкомасштабне вторгнення до України, він вирішив, що на відстані бути патріотом простіше.
Здалеку любить, та не поспішає повертатись
Ніщо так не розкриває душу людини, як її дії у складні часи. І поки одні українські артисти поверталися з-за кордону, залишали сцени й брали до рук зброю, Дмитро залишився у своєму американському притулку, якого не хоче полишати:
“Життя прекрасне! Я дякую Богу за те, що я живу і бережу кожну прожиту мить! Дякую батькам за життя, дякую бабусі й дідусеві за виховання і за те, що навчили мене бути порядним і добрим!”- пише він під час бойових дій в Україні.
Актор чи вантажник?
Не секрет, що життя у США дороге.Тут уже не вийде використати ім’я легендарного діда, щоб здобути роль у серйозному кіно. Другорядні ролі, участь у рекламних кампаніях — це його нова реальність. А ще були спроби запустити власний бізнес. Дмитро навіть створив кампанію Kickstarter, просив підтримки для своїх проєктів.
“Подивіться на мою нову кампанію Kickstarter. За будь-які пожертви вдячні… І що важливе, що після запуску певна частина грошей піде на допомогу Україні!”
На жаль після того він не повідомляв, як в цьому просунувся і яка частина грошей відправлена на батьківщину.
Заради справедливості варто зазначити, що Дмитро таки спробував себе у фізичній роботі. Якось вирішив випробувати свої сили в мувінговій компанії — вийшов працювати вантажником. І що ж?
“Мій перший і останній день у мувінгу. Спину надірвав, геморой наростив… Все, досить”, — поділився він своїм “героїчним” досвідом.
Виявилося, що важка фізична праця — це не для людини з аристократичною акторською кров’ю.