Її незабутній образ у комедії “Діамантова рука”, витончена гра в картинах “Сімнадцять миттєвостей весни” та “Місце зустрічі змінити не можна” закарбувалися в історії кінематографа. Проте мало хто знає, що початок її життєвого та творчого шляху нерозривно пов’язаний з Україною.
Світлана Світлична народилася 15 травня 1940 року в місті Ленінакані, проте її дитячі та юнацькі роки пройшли в Україні. У своїх інтерв’ю актриса часто згадувала українське походження, а також говорила, що не цурається мови свого батька, бабусі та дідуся. Її дитинство розпочалося в селі Мирне на Харківщині, де дівчинка разом із братом пізнавала прості радощі сільського життя.
Батько Світлани, військовослужбовець, часто змінював місце служби, що позначилося на житті родини. Спершу вони переїхали до Австрії, потім до Угорщини, але згодом повернулися до України, оселившись в Охтирці на Сумщині. Тут Світлана навчалася у школі, відкривала для себе світ культури та мистецтва. Саме в Охтирці зародилися її перші мрії про творчий шлях.
Шлях до кінематографа
Після чергового переїзду сім’я жила в Прибалтиці, але у 1958 році батько, вийшовши у відставку, оселився з родиною в Мелітополі Запорізької області. Тут мати Світлани запропонувала доньці вступити до Всеросійського державного інституту кінематографії (ВДІКу). Попри життя в столиці Радянського Союзу, важливі події особистого життя Світлична пов’язувала з Україною. Наприклад, її весілля з актором Володимиром Івашовим відбулося у батьківській хаті.
Про Україну
Після 2014 року, коли в Україні розпочалася війна, Світлична висловлювала співчуття подіям на своїй малій батьківщині. В одному з інтерв’ю вона з болем говорила:
“Кров, бідність та війна нікому не потрібні”.
Однак відкритих політичних заяв чи засудження російської агресії вона не робила. Останні роки актриса страждала від старечої деменції.