Якщо перевернути пластикову тару, то можна побачити трикутник із цифрами всередині. Найбільш небезпечним для щоденного використання є маркування з цифрами 3 (PVC) та 7 (OTHER).
Цифра 3 (Полівінілхлорид) – це пластик, який практично не піддається перероблюванню, тому його головна небезпека полягає у виділенні фталатів та бісфенолу А, особливо при найменшому нагріванні. Якщо в такий контейнер покласти гарячу страву, то хімічний коктейль починає повільно мігрувати в їжу. Використання такої тари для продуктів харчування – прямий ризик для гормональної системи.
Цифра 7 (Інші види пластику) – це категорія “кіт у мішку”. Сюди часто потрапляє полікарбонат, який при регулярному використанні виділяє бісфенол А. Це речовина, яка накопичується в організмі та імітує дію гормонів, що з часом призводить до серйозних збоїв у метаболізмі.
Чому “старий улюблений судочок” краще викинути
Навіть якщо маркування на дні безпечне (наприклад, 2 або 5), є ще один фактор, який редакція вважає критичним: фізичний стан пластику. З часом на дні та стінках з’являються мікроподряпини від виделок, ножів або жорстких губок для миття. У цих щілинах не лише розмножуються бактерії, які не вимиваються звичайною водою, а й руйнується захисний шар. Якщо судочок став матовим, змінив колір або має “пластиковий” запах, який не зникає після миття, то йому місце в смітнику для переробки, а не в холодильнику.
Натомість ми рекомендуємо взяти наступні варіанти. Маркування 5 (PP – поліпропілен) витримує високі температури й підходить для мікрохвильовок. Наступним якісним варіантом є скло та кераміка, тобто інертні матеріали, які не вступають у реакцію з жирами чи кислотами. Ну і харчова нержавіюча сталь, яка