Сода гарно підходить для легкого бруду, лимонна кислота – для накипу, але старий нагар має іншу природу. Це не просто жир, а спечений шар, який роками “вростає” в метал. Терти його до посиніння, справа марна і, відверто кажучи, небезпечна для покриття. Натомість ми знайшли вихід із ситуації, тому сковорідкам таки бути сяючими.

Спирт і пара зроблять “чудеса зі сковорідкою”. Можливо сприймається різко, зате реально працює. Сковорідку не потрібно кип’ятити, шкребти ножем чи засипати порошками, задача тільки у тому, аби створити правильне середовище, де нагар сам почне відходити.
Для цього візьміть щільний поліетиленовий пакет без дірок, потім на дно покладіть сковорідку, а попередньо протріть від пилу. На губку або серветку налийте 2-3 столові ложки нашатирю й покладіть поруч, не виливаючи прямо на поверхню. далі пакет щільно зав’яжіть і залиште на балконі або в нежилому приміщенні на 10-12 годин. Тут пари, а не рідина, роблять основну роботу, бо вони проникають у шар нагару й він легше відходить.
Потім треба сковорідку промити теплою водою з м’якою губкою та без фанатизму. І повірте, те що ще вчора здавалося вічним, відійде пластами або легко змиється. Якщо ж на дні залишаться сліди, то можна ще раз так зробити.

Ми щиро рекомендуємо даний спосіб не тільки через дієвість, а й через те, що він що не псує метал і не здирає захисний шар так, як це роблять абразиви. Підходить для чавунних і сталевих сковорідок, а от з антипригарним покриттям краще бути обережними, там узагалі не варто доводити до товстого нагару.
Важливий нюанс: після очищення сковорідку варто “оживити”: злегка прогріти, змастити тонким шаром олії й дати їй охолонути. Це треба, щоб поверхня знову стала рівною, а їжа не прилипала.
