Навіть ідеальна вентиляція часто не справляється з вологістю, яка підіймається з ґрунту під час весняного танення снігів або затяжних дощів. Господарі радять скористатися перевіреним методом “сухого кутка”, де головним помічником є силікатна цегла або кераміт.
Працює це на елементарній здатності обпаленої глини вбирати вологу. Силікатна або червона цегла має пористу структуру, яка працює як губка. Проте, щоб вона не просто лежала каменем, а активно “витягувала” сирість із повітря, її потрібно правильно підготувати.
Якщо покласти в кутки льоху по одній цеглині, то одразу помітите різницю, але максимальний ефект досягається після термообробки. Розігрійте цеглу на багатті або у старій печі. Вона має стати гарячою, але не розпеченою до червоного кольору. Під час нагрівання з пор виходить залишкова волога, звільняючи місце для нової.
Покладіть гарячу цеглину на металевий піддон або лист шиферу в самому вологому кутку льоху. Поки цегла остигає, вона створює конвекцію повітря, а остигаючи – починає всмоктувати вологу з навколишнього середовища. Раз на два-три тижні цеглу треба забирати, просушувати на сонці або знову прожарювати.
Лінивий метод
Варіант із цеглою звісно не єдиний, тож якщо він не підходить вам, то існує альтернатива, яку часто використовують у морських контейнерах для перевезення зерна. Візьміть просту технічну сіль (найдешевшу, грубого помелу). Насипте її у старе відро або розкладіть по широких мисках у кутках приміщення. Сіль – найпотужніший природний вологопоглинач.
Коли сіль стане вологою на дотик або перетвориться на суцільний ком, не викидайте її. Просто розсипте на деку і прогрійте в духовці до повного висихання. Потім вона знову готова до роботи. Це найнадійніший спосіб врятувати картоплю та моркву від гниття, якщо підвал почало підтоплювати.