Для багатьох людей ці цукерки є наче “квитком у дитинство”. Саме в радянські часи багато хто вперше їх скуштував. У декого саме смак “Ромашки”, “Червоного маку” чи “Рачків” залишився найяскравішим спогадом.
Але далеко не всі знають про історію цих цукерок. Чому їх назвали саме так? Яка була оригінальна рецептура? І чи справді колись солодощі робили якіснішими, ніж сьогодні?
Історія “Червоного маку”
Точно сказати, звідки ж пішла ця назва, зараз важко. Але багато істориків сходяться у тому, що від нового балету з 1920-х років. Сама цукерка, до речі, у ті часи вважалася елітною.
Оригінальний червоний мак мав особливу текстуру: ніжне праліне з додаванням крихти льодяників. Вони імітували насіння маку. А ще в тих цукерках використовувалося масло. Сьогодні рослинний жир.
Українські цукерки “Ромашка”
Хоча ці цукерки виготовляли на дуже багатьох радянських фабриках, але їхня історія почалася саме у Львові. Дехто навіть думає, що придумала їх фабрика “Світоч”. Але ні, то її ще не існувало.
Оригінальні цукерки, до речі, робилися з коньяком. Потім його зі складу прибрали. Шоколад, яким колись покривали цукерки, був із натурального какао-масла, без додавання дешевих рослинних олій.
Що стосується назви, то точно невідомо звідки вона пішла. Дехто додумував, що це від слова “ром”, який входив до складу. Бо його плутали з коньяком. Але реальне походження назви невідоме.
А ось що відомо точно, так це неймовірна якість цукерок “Ромашка”. Їх настільки цінували, що навіть спеціально для учасників Олімпіади 1980 року замовляли. Бо це були одні з найкращих цукерок.
“Рачки” – ніжна карамель
Ці цукерки були адаптацією ще дореволюційних. А назва була суто через візуал, бо цукерки мали смужки, які були схожі на хвіст рака. Готували ж такі цукерки з шаруватої карамелі.
Всередині рачків була горіхова паста. Готувалася вона зі смаженого арахісу з цукровою пудрою. А карамель багато разів розтягувалася на виробництві для насичення повітрям.
У результаті цукерки виходили дуже ніжними та буквально розсипалися у роті. Тобто морепродуктів у складі ніколи цукерок ніколи не було. Але завдяки вигляду назва прижилася і до сьогодні.
Чи дійсно раніше було краще?
Ностальгія – річ оманлива. Здається, що колись все було краще. Але це просто через те, що багато хто у ті часи ще був дитиною. Та й солодощі бачив не так часто.
- Склад. Сьогодні на полицях є цукерки різної якості: від найдешевших до елітних. В радянські часи вибору не було: брали те, що завезли. Причому якість могла стрибати між партіями.
- Технології. Сучасні методи значно кращі. Те, що колись вважалося дуже натуральним, могло містити різні домішки, які сьогодні просто не пройшли б контроль якості.
- Терміни придатності. Радянські можливості були примітивними, тому вже за 2-3 тижні цукерки ставали гіршими, та і псувалися швидше. Сучасні зберігаються значно довше.
Тож якщо хочете з’їсти смачні цукерки, то зараз це зробити значно легше. Головне – обрати якісного виробника.