Взагалі ми “заварили всю цю кашу”, бо небезпека частого вживання вівса у високому вмісті фітинової кислоти. Це сполука, яка має властивість зв’язувати мінерали прямо в кишківнику. Коли фітати потрапляють в організм у великій кількості, вони блокують засвоєння кальцію, магнію та цинку.
Для людей похилого віку або тих, хто схильний до остеопорозу, щоденна велика тарілка вівсянки може стати критичним фактором. Кальцій просто не доходить до кісткової тканини, а виводиться з організму. Щоб нейтралізувати дію фітинової кислоти, крупу варто замочувати на ніч у воді з додаванням лимонного соку або кефіру – це активує фермент фітазу, який розщеплює шкідливу сполуку.
Хоча овес сам по собі не містить глютену, його часто обробляють на тих самих лініях, що й пшеницю. Перехресне забруднення стає причиною серйозних запалень у кишківнику.
Також велика кількість грубої клітковини у вівсяних пластівцях провокує метеоризм. Якщо є синдром подразненого кишківника, ранкова каша викличе болі та важкість у животі на весь день.
А от щодо каш швидкого приготування, то ці пластівці мають високий глікемічний індекс, тому миттєво підіймають рівень глюкози в крові, що призводить до викиду інсуліну та подальшого швидкого відчуття голоду.
Питання нирок та обміну білків
Вівсяна крупа багата на пурини. У процесі їхнього розпаду в організмі утворюється сечова кислота. Якщо нирки працюють не на повну потужність або є схильність до подагри, надлишок цієї кислоти накопичується в суглобах та тканинах. Це викликає запальні процеси та сильні больові відчуття. У таких випадках вівсянку дозволено вживати не частіше двох разів на тиждень малими порціями.
Та навіть якщо їсте вівсянку, то не робіть її монопродуктом, урізноманітнюючи раціон та обирайте крупу, що треба варити 15-20 хвилин.