Одразу до суті: редакція пропонує звернути увагу на “український суперфуд” – перловку, яка має унікальний набір властивостей, що роблять її лідером серед злаків для тривалого здоров’я. Основний козир перловки – бета-глюкани. Це особливий вид розчинної клітковини, який працює в кишківнику як м’який, але потужний сорбент.
Якщо гречка дає залізо, яке не завжди добре засвоюється, то перловка цілеспрямовано знижує рівень “поганого” холестерину. Бета-глюкани утворюють гель, який зв’язує жовчні кислоти та зайві жири, не даючи їм потрапляти у кровотік.
Другий момент – глікемічний індекс. У перлової крупи він один із найнижчих серед усіх каш. Це означає, що енергія вивільняється мікродозами. Не буде отримано різкий стрибок цукру, а потім таке ж різке падіння, яке утворює бажання бігти за черговим перекусом через годину після обіду.
Косметичний ефект
Мало хто знає, що перловка – це природне джерело колагену. Замість того щоб купувати дорогі біодобавки, достатньо двічі на тиждень готувати цю крупу. Лізин (в якому міститься колаген) відповідає за еластичність шкіри, міцність судин і швидке відновлення тканин. Тому в народній медицині її часто називали “кашею краси”.
Крім того, перловка містить дуже багато фосфору (майже вдвічі більше, ніж в інших злаках), який необхідний не лише для кісток, а й для нормальної роботи мозку та швидкості обміну речовин.
Як приготувати перловку
Мало хто любить перловку через досвід із громадських їдалень, де її подавали слизькою, твердою та несмачною. Та щоб крупа розкрилася, з нею треба поводитися як із рисом для ризотто або плову:
- Перловка потребує мінімум 5-8 годин у воді.
- На одну склянку крупи беріть три склянки води або бульйону.
- Готуйте у духовці або мультиваркі на низькій температурі, щоб вона томилася, а не варилася.