Ви ніколи не замислювалися, чому у наших мам, бабусь і дідусів такий прекрасний каліграфічний почерк. Дивишся на нього і тільки радієш як красиво це виглядає.
Якщо порівнювати з сучасним листом школярів, а тим більше студентів, то це ні в яке порівняння не йде. Навіть приємно читати будь-який текст написаний каліграфічним і іноді хитромудрим почерком.
Це в школах СРСР робилося не просто так, не тільки для краси.
Річ у тому, що коли учень формує правильний почерк ще при початку навчання в школі, то у нього виховується посидючість, акуратність і найцікавіше – це допомагає впорядкувати думки.
Почерк кожної людини індивідуальний, але задатки гарного письма формуються в дитинстві.
Тож як навчалися писати першокласники в Радянському Союзі?
Навчання краснопису в СРСР
- Чистописання
Радянська школа відрізнялася від сучасної, тим, що такого предмету як чистописання приділялася величезна увага.
Зараз кулькова ручка зіпсувала почерк сучасних школярів.
У Радянському Союзі в школах, в плоть до 1968 року школярі вчилися писати пером, вмочуючи його в чорнильницю.
- Чорнильна ручка і чорнильниці
Школяр коли писав пером, то міг більше або менше натискати на нього і виходила різна товщина букв.
Це виглядало красиво і як зараз кажуть стильно!
У 1969 році чистописання прибрали зі шкільної програми. Залишилося тільки: “хвилини чистописання”. На них школярі навчалися каліграфії.
Плями
- Плями
Мінус роботи пір’яної ручки та чорнильниць полягав у тому, що чорнило довго, висихало, потрібно написаний текст промокнути промокальницею і тоді його не можна було ненавмисно змастити.
Ще були плями – це коли з чорнильниці перо виймалося і зайве чорнило не прибирають про край чорнильниці та капало на зошит. Цю пляму вже нічим не прибереш, хіба тільки потрібно було вирвати листок з зошита.
Плями – біда і ворог радянського школяра. Вони практично були завжди та у всіх школярів. Однак після появи поршневих чорнильних ручок їх стало значно менше.
Як формувався каліграфічний почерк
- Формування почерку
- Формування почерку
Щоб навчити вірного, красивому і каліграфічного письма, в зошитах були прописи. Це зразок букв, на який повинен був орієнтуватися школяр. Він багато разів переписував зі зразка ці літери поки не домагався схожості.
Таким же чином потрібно було переписувати пропозицію-зразок.
Так формувався каліграфічний почерк.