Коли Вікторія була вагітна, вона боялася, щоб хвороба не передалася доньці. Жінка народилася з пьебальдизмом. Це вроджене шкірне захворювання, яке проявляється у вигляді білих плям на шкірі. Його ще називають частковим альбінізмом.
«Я молилася Богу, щоб моя дитина цього не отримав», – каже Вікторія.
Жінка досі згадує тяжке дитинство. Над нею постійно сміялися, і вона соромилася своєї зовнішності. Тому вона не хотіла, щоб і її дочка пройшла через це. Але коли дівчинка народилася з такою ж особливістю, американка вирішила, що не дозволить їй страждати:
«Ми з батьком давно сказали їй, що її шкіра особлива, як у супергероя. Коли ми граємо разом, то з’єднуємо наші руки і говоримо: «Суперсила». Ми всі говоримо їй, що вона красива. Хочу, щоб вона завжди це знала і була впевнена у собі».
Завдяки підтримці батьків дівчинка на ім’я Присцилла полюбила себе такою, яка є. Вона із задоволенням розглядає себе в дзеркалі. Але бувають моменти, коли хочеться просто сховатися від чужих поглядів.
Незнайомці дивляться з гидливістю, і це змушує дитину нервувати і закриватися у собі.
«І їх погляд дуже грубий. Ми веземо її в торговий центр, а перехожі майже ламають собі шиї, аби подивився на нас », – розповідає Вікторія.
Після таких прогулянок дівчинка почуває себе невпевнено. Багато хто не розуміє, що це маленька дитина. Що всі люди різні, а стандарти придумали тільки для подіуму.
Таких ситуацій дуже багато. Наприклад, коли Присцилла була на тренуванні з тхеквондо. Дівчинка попросила маму, щоб переодягнутися в іншій кімнаті. Оскільки діти сміялися з її двокольорової шкіри.
Батьки намагаються навчити доньку приймати себе і не залежати від думки інших. Вони не ховають тіло дитини під одягом. Вони вважають: «Чим більше людей знають про це, тим менше вони будуть дивитися».
Суспільству потрібно зрозуміти, що всі ми різні і по-своєму красиві.