Заряджені частинки північного сяйва, можливо, були досить сильними, щоб вплинути на навігаційні та комунікаційні системи корабля.
Вночі 14 квітня 1912 року сталась одна з найстрашніших і, можливо, найвідоміших морських катастроф в історії, коли британське пасажирське судно RMS Titanic зіткнулося з айсбергом і затонуло в Північній Атлантиці. З 2240 пасажирів і членів екіпажу на борту загинуло близько 1500 осіб.
Нове дослідження показало, що втручання північного сяйва в ту фатальну ніч могло сприяти катастрофи корабля.
Як повідомляє Live Science, незалежний дослідник погоди та фотограф Міла Зінькова вивчала погодні умови в ніч, коли затонув Титанік. Згідно з розповідями очевидців, які вижили та судновим журналам, барвисті смуги північного сяйва, явно були присутні в ніч трагедії.
У дослідженні, опублікованому в журналі Weather в серпні 2020 року, стверджується, що геомагнетизм полярного сяйва міг вплинути на навігаційну систему Титаніка, а також на його зв’язок, що, ймовірно, завадило наступним рятувальних робіт.
За даними НАСА, полярні сяйва формуються на нічному небі через сонячні бурі, що створюються Сонцем. Ці сонячні бурі містять купи заряджених частинок, які іноді бувають досить сильними, щоб дістатися до Землі. Коли цей наелектризований газ зустрічає атмосферу Землі та проходить через магнітне поле планети, він взаємодіє з атмосферними газами, такими як кисень, які потім світяться зеленим, червоним, пурпуровим і синім світлом.
Ці шторми також можуть створювати перешкоди для електричних і магнітних сигналів Землі, викликаючи стрибання та збої.
Журнал офіцера на борту RMS Carpathia, одного з кораблів, які прийшли на допомогу Титаніку, також повідомив про спостереження полярних сяйв в ту ніч.
Як зазначила Зінькова у своїй статті, якщо сонячна буря або геомагнітна буря були досить потужними, щоб викликати полярне сяйво, то та ж сама магнітна енергія могла бути досить сильною, щоб вплинути на навігаційні системи та зв’язок на борту 882-футового Титаніка.
Джеймс Біссет, другий офіцер RMS Carpathia, якому вдалося врятуватися, зазначив у своєму щоденнику в ніч порятунку: «Місяця не було, але Північне сяйво сяяло, як місячні промені, що підіймалися з північного горизонту».
Навіть коли «Карпатія» прибула через п’ять годин, щоб врятувати тих, що вижили, Біссет повідомив, що він все ще бачив «зелені промені» північного сяйва.
Крім того, Лоуренс Бізлі, один з небагатьох, хто вижив після трагедії, писав про світінні, яке «віялоподібно згиналося над північним небом, а слабкі смуги тяглися до Полярної зірки». Зінькова це здалося очевидним описом північного сяйва.
Єдині відомі кадри Титаніка, записані до його трагічної катастрофи
Дослідження переконливо довело, що в ніч трагедії було видно північне сяйво, а також припустило, що геомагнітна сила полярного сяйва вплинула на навігаційні системи Титаніка, можливо, направивши його прямо до айсберга. Навіть невеликого відхилення від курсу на 0,5 градуса буде досить, щоб направити корабель до фатального зіткнення, і можливо, що магнітні перешкоди викликали таку помилку в компасах корабля.
«Ця, здавалося б, незначна помилка могла мати значення, щоб зіткнутися з айсбергом і уникнути його», – писала Зінькова.
Крім того, в повідомленнях в ту ж ніч катастрофи згадуються «химерні» радіосигнали, чутними операторами на борту RMS Baltic, іншого корабля, який прийшов на допомогу «Титаніку». Деякі сигнали лиха, що подаються командою Титаніка, навіть не реєструвалися на інших кораблях, і, як повідомляється, Титанік не отримав ряду відповідей.
У минулому дослідники пов’язували цей збій в спілкуванні з неосвіченими витівками приватних осіб з радіоприймачами, але Зінькова стверджувала інше.
«В офіційному звіті про загибель Титаніка говорилося, що радіоаматори викликали перешкоди, заглушивши радіохвилі. Однак в той час вони не мали повного уявлення про вплив, який геомагнітні бурі можуть мати на іоносферу і порушувати зв’язок ».
Окремо інша теорія стверджує, що пожежа на борту корабля за кілька ночей до його затоплення сприяв катастрофи. Хоча більшість істориків згодні з тим, що саме зіткнення з айсбергом призвело до затоплення корабля, попереднє пошкодження судна могло тільки прискорити його загибель.
Схоже, ідеальна буря невдач, будь то пожежа або потенційно геомагнітні перешкоди, вирішила долю Титаніка.